Застосування ст.130 КУпАП до водія електросамоката: судова практика

Питання застосування статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) до водіїв електросамокатів викликає багато дискусій у юридичній спільноті. Зокрема, чи поширюється відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння на осіб, які керують електросамокатами, які формально не віднесені до транспортних засобів у розумінні чинного законодавства.

У цій справі клієнт був затриманий патрульними поліцейськими за підозрою в керуванні електросамокатом у стані алкогольного сп’яніння. Проте у суді було доведено, що застосування ст.130 КУпАП до водія електросамоката є неправомірним, що призвело до позитивного для клієнта рішення.

Обставини справи

Клієнт пересувався на електросамокаті по пішохідній зоні міста. Патрульні поліцейські зупинили його за підозрою в керуванні транспортним засобом у стані сп’яніння. Після огляду на стан алкогольного сп’яніння було складено протокол за ст.130 КУпАП. Відповідно до протоколу, клієнт керував електросамокатом під впливом алкоголю, що підтверджувалося результатами огляду.

Матеріали справи були направлені до суду, де клієнт оскаржив правомірність застосування ст.130 КУпАП до його дій, оскільки електросамокат не є транспортним засобом у розумінні чинного законодавства.

Виявлені порушення

Під час аналізу матеріалів справи та дій поліції було виявлено низку процесуальних та правових порушень:

• Відсутність законодавчого визначення електросамоката як транспортного засобу, що унеможливлює застосування ст.130 КУпАП.
• Неправильне кваліфікування дій клієнта як керування транспортним засобом.
• Недотримання вимог до складання протоколу про адміністративне правопорушення.
• Відсутність доказів, що підтверджують безпосереднє керування транспортним засобом у розумінні закону.
• Порушення прав клієнта під час огляду на стан алкогольного сп’яніння, зокрема, відсутність відеозапису та свідків.

Ці порушення суттєво вплинули на правомірність застосування ст.130 КУпАП у цій справі.

Позиція захисту

Захист ґрунтувався на наступних аргументах:

• Відповідно до чинного законодавства України, а саме Закону України «Про дорожній рух» та інших нормативних актів, електросамокат не належить до транспортних засобів, оскільки не має двигуна внутрішнього згоряння, не є механічним транспортним засобом і не зареєстрований у відповідних органах.
• Стаття 130 КУпАП застосовується виключно до осіб, які керують транспортними засобами, визначеними законом. Оскільки електросамокат не є транспортним засобом, то й відповідальність за керування ним у стані сп’яніння за цією статтею не передбачена.
• Порушення процесуальних норм під час складання протоколу та проведення огляду на стан сп’яніння порушили права клієнта, що є підставою для закриття провадження.
• Відсутність доказів безпосереднього керування транспортним засобом у розумінні КУпАП, зокрема, відсутність відеозаписів, свідків та інших доказів, які би підтверджували стан сп’яніння та керування.

Захист посилався на принципи юридичної визначеності, презумпцію невинуватості та обов’язок органів влади доводити обґрунтованість застосування адміністративної відповідальності.

Рішення суду

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони та враховуючи доводи захисту, дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування ст.130 КУпАП до клієнта. У мотивувальній частині суд зазначив, що електросамокат не є транспортним засобом у розумінні чинного законодавства, а отже, не може бути об’єктом правового регулювання, передбаченого ст.130 КУпАП.

Крім того, суд звернув увагу на порушення процесуальних норм під час складання протоколу та проведення огляду на стан сп’яніння, що порушило права особи та зумовило сумнівність доказів. Відсутність відеозапису та свідків, які б підтвердили стан сп’яніння клієнта, також стала вагомим аргументом на користь захисту.

Суд постановив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Результат справи

Провадження за ст.130 КУпАП було закрито. Клієнт зберіг право керування транспортними засобами, оскільки правових підстав для позбавлення посвідчення водія не було. Штрафні санкції не застосовувалися.

Таким чином, суд підтвердив, що керування електросамокатом не підпадає під дію ст.130 КУпАП, що є важливим прецедентом для подальшої правозастосовчої практики.

Поширені запитання

Підсумок

Розглянута справа підтверджує, що застосування ст.130 КУпАП до водіїв електросамокатів не відповідає чинному законодавству України. Відсутність визначення електросамоката як транспортного засобу стала ключовим аргументом захисту, що було підтримано судом.

Процесуальні порушення під час складання протоколу та недостатність доказової бази також зіграли вирішальну роль у прийнятті позитивного рішення для клієнта. Цей кейс створює важливий прецедент для захисту прав осіб, які керують електросамокатами, та визначає межі застосування ст.130 КУпАП у подібних ситуаціях.